SaintElias.com -> Богослужіння -> Божественна літургія

Aнафора

Анафора (або "Євхаристійна молитва» - так це називається в Латинській Церкві) починається звичайним Діалогом відкриття між Священиком і вірними.

Диякон закликає вірних "бути уважними, щоб святе приношення в мирі приносити". Вірні відповідають: "Милість миру, жертва хвалінню". Милосердний подарунок Бога миру дозволяє нашу жертву похвали. Cв.Миколай пояснює: "Не тільки ми робимо наші дари в мирі; це – безпосередньо мир, який ми пропонуємо як подарунок і як другу жертву».

Священик благословляє вірних: "Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа, нехай буде з усіма вами".

Вірні співають: "Вгору піднесли серця. Благодарім Господа". (Термін " A нафора" походить від грецького «Підйом". Термін "Євхаристія" походить від другої частини, яка значить "подяка" грецькою).

Молитва до Бога Отця

Анафора починається з молитви священика: "Достойно і праведно тебе оспівувати, тебе благословити, тебе хвалити, тебе благодарити, тобі поклонятися на всякому місці владицтва твого. Ти бо єси Бог несказанний, незбагненний, невидимий, неосяжний, завжи сущий, і так само сущий, ти, і єдинородний твій Син, і Дух твій Святий.

Ти від небуття до буття нас привів, і, коли ми відпали, ти знову нас підняв, і не перестав творити все, поки нас на небо привів і будуче царство твоє дарував.

За все це благо даримо тебе, і єдинородного твого Сина, і Духа твого Святого, за всі твої добродійства, вчинені нам, які ми знаємо і яких не знаємо — явні і неявні. Благодаримо тебе і за цю службу, яку ти з рук наших зволив при­йняти, хоч і стоять перед тобою тисячі архангелів і десятки тисяч ангелів, херувими і сера­фими, шостокрилі, многобокі, що високо ширяють, пернаті, побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи. " В цей момент Диякон бере звізду і вдаряє Дискос, символізуючи Ангельський Гімн.

Вірні відповідають, співаючи з ним, гімн ангелів: " Свят, свят, свят Господь саваот, повне небо і земля слави твоєї, осанна в вишніх. Благословен, хто йде в ім'я Господнє, осанна в вишніх. " (Матея 21:9)

Молитва до Бога Сина

Священик продовжує: "З цими блаженними силами, Владико чоловіколюбче, і ми кличемо і мовимо: Святий єсй і пресвятий, ти, і єдинородний твій Син, і Дух твій Святий; святий єсй і пресвятий, і велична слава твоя. Ти світ твій так возлюбйв єсй, що й Сина свого єдинорбдного дав, щоб усякий, хто вірує в нього не погйб, але мав жит­тя вічне.

Він, прийшовши і сповнивши ввесь промисел щодо нас, в ночі, в яку його видано, а радше він сам себе видав за життя світу, прийняв хліб у святі свої, і пречисті, і непорочні руки, благодарив і благословив (і благословляє), освятив, переломив, дав святим своїм ученикам і апосто­лам, кажучи:

Прийміть, їжте, це єсть тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів… Так само й чашу по вечері, мовлячи:

Пийте з неї всі, це єсть кров моя ново­го завіту, що за вас і за многих пролива­ється на відпущення гріхів… Тому-то, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, тридневне воскресення, на небеса восходження, праворуч сидіння, друге і славне знову-пришестя — твоє від твоїх тобі приносимо, за всіх і за все.»

Епіклеза, Прикликання Святого Духа

Під час Анафори, Диякон або Піддиякони махають Ripidia над Святими дарами, щоб представити зходження і Присутність Святого Духа, який освячує.

"Ще приносимо тобі цю словес­ну й безкровну службу, і просимо, і молимо, і благаємо: Зішли Духа твого Святого на нас і на ці предлежачі дари. І сотвори ото хліб цей чесним тілом Христа твого. А те, що в чаші цій, чесною кров'ю Христа твого. Перетворивши Духом твоїм Святим.

Амінь, амінь, амінь».

"Щоб були причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільноту зі Святим Духом, на повноту царства небесного, на сміли­вість перед тобою, не на суд і не в осудження. " Священик кадить над Святими дарами, символізуючи спуск і дію Святого Духа.

Вірні просять, щоб Божий Дух спустився, щоб перетворити хліб і вино в Тіло і Кров Христа, і закінчити посвяту, яка почалась під час Проскомидії. "Акт Посвяти не закінчено до кінця епіклезу" згідно з Єпископом Каллістосом Д io кл ia . Проте під час Проскомидії цей процес посвяти розпочався. Це пояснює таку велику шану, яку надають хлібу та вину, коли їх несуть до вівтаря під час Великого входу.

Ознаменування

Після того, як Святе причастя готова, ми молимося і за Церкву і за світ.

Ми починаємо, молячись за праотців, отців, патріярхів, про­років, апостолів, проповідників, євангелйстів, му­чеників, ісповідників, воздержників, і за всякого духа праведного, що у вірі скончався; особливо за пресвяту, пречисту, пре-благословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію. За святого Івана пророка, предтечу і хрестителя, за святих славних і всехвальних апостолів, за святого (ім'я), що його пам'ять творимо, і за всіх святих твоїх, молитвами їх посіти, Боже.

Під час молитви, Диякон кадить навколо престола, а вірні співают гімн Богородиці.

Потім молимося за вселенну, за святу католицьку й апостольську церкву, за тих, що в чистоті і чеснім житті перебувають, за Богом бережений народ наш, правління і все військо. За святішого вселенського архиєрея , папу Рим­ського, блаженнішого патріярха нашого , преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого , боголюбивого єпископа нашого , і даруй їх святим твоїм церквам, щоб у мирі, цілі, чесні, здорові, довголітні право правили слово Божої істини; за місто це, в якому живемо (село це, в якому живемо; обитель цю, в якій живемо), і всякий город, і країну, і тих, що вірою живуть у них; за плаваючих, подорожуючих, недужих, страждаю­чих, полонених, і спасення їх; за тих, що дари носять і добро творять у святих твоїх церквах, і тих, що пам'ятають про вбогих.

Священик закінчує Анафору словами: “І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне й величне ім'я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків”.

І вірні відповідають: “Амінь”.

English version
Англійська версія

Поштова адреса:
25 Harold Street
Brampton, Ontario
L6Y 1C9
Canada
Tel. (905) 459-8888